розлучитися
розлучитися (Ukrainisch)[Bearbeiten]
Verb, perfektiv[Bearbeiten]
| Aspekt | ||
|---|---|---|
| imperfektiv | perfektiv | |
| розлучатися | розлучитися | |
| Zeitform | Person | Wortform |
| Futur | я | розлучуся |
| ти | розлучишся | |
| він, вона, воно | розлучиться | |
| ми | розлучимося | |
| ви | розлучитеся | |
| вони | розлучаться | |
| Imperativ | ти | розлучися |
| ми | розлучімося | |
| ви | розлучіться | |
| Präteritum | він | розлучився |
| вона | розлучилася | |
| воно | розлучилося | |
| вони | розлучилися | |
| Alle weiteren Formen: Flexion:розлучитися | ||
Worttrennung:
- роз·лу·чи·ти·ся
Umschrift:
- DIN 1460: rozlučytysja
Aussprache:
- IPA: [rɔzɫuˈt͡ʃɪtɪsʲɑ]
- Hörbeispiele:
розлучитися (Info)
Bedeutungen:
- [1] reflexiv: die Ehe auflösen; sich scheiden
Wortbildungen:
- [1] розлучення
Übersetzungen[Bearbeiten]
[*] Übersetzungen umgeleitet
|
Für [1] siehe Übersetzungen zu scheiden2 |
- [1] Іван Білодід et al.; Інститут мовознавства АН УРСР (Herausgeber): Словник української мови. В 11 томах, Наукова думка, Київ 1970–1980, Stichwort »розлучитися« (Onlineausgabe).