причинити
причинити (Ukrainisch)[Bearbeiten]
Verb[Bearbeiten]
| Aspekt | ||
|---|---|---|
| imperfektiv | perfektiv | |
| причиняти | причинити | |
| Zeitform | Person | Wortform |
| Futur | я | причиню |
| ти | причиниш | |
| він, вона, воно | причинить | |
| ми | причинимо | |
| ви | причините | |
| вони | причиниять | |
| Imperativ | ти | причини |
| ми | причинімо | |
| ви | причиніть | |
| Präteritum | він | причинив |
| вона | причинила | |
| воно | причинило | |
| вони | причинили | |
| Alle weiteren Formen: Flexion:причинити | ||
Worttrennung:
- при·чи·ни·ти
Umschrift:
- DIN 1460: pryčynyty
Aussprache:
- IPA: […]
- Hörbeispiele: —
Bedeutungen:
- [1] transitiv: (nicht ganz) schließen
Synonyme:
- [1] зачинити
Beispiele:
- [1] „Я щільно причинив двері од свого кабінету.“[1]
Charakteristische Wortkombinationen:
Übersetzungen[Bearbeiten]
- [1] Іван Білодід et al.; Інститут мовознавства АН УРСР (Herausgeber): Словник української мови. В 11 томах, Наукова думка, Київ 1970–1980, Stichwort »причинити« (Onlineausgabe).
Quellen:
- ↑ Михайло Коцюбинський: Цвіт яблуні. In: Твори. 1884-1902 років. Том 1, Книгоспілка, New York 1955 (Wikisource), Seite 481.