іменник

іменник (Ukrainisch)

Substantiv, m

	Singular	Plural
Nominativ	іменник	іменники
Genitiv	іменника	іменників
Dativ	іменнику іменникові	іменникам
Akkusativ	іменник	іменники
Instrumental	іменником	іменниками
Lokativ	іменнику	іменниках
Vokativ	іменнику	іменники

Worttrennung:

імен·ник

Umschrift:

DIN 1460: imennyk

Aussprache:

IPA: [iˈmɛnːɪk]

Hörbeispiele:  іменник ^(Info)

Bedeutungen:

[1] Substantiv

Beispiele:

[1] Іменник - це слово на позначення предмета або особи, тому "іменник" сам по собі також є іменником.

Ein Substantiv ist ein Wort für einen Gegenstand oder eine Person, also ist "Substantiv" selbst auch ein Substantiv.

Wortbildungen:

[1] іменниковий

Übersetzungen

 [*] Übersetzungen umgeleitet

Für [1] siehe Übersetzungen zu Substantiv1 n

Referenzen und weiterführende Informationen:

[1] Ukrainischer Wikipedia-Artikel „іменник“

[1] Іван Білодід et al.; Інститут мовознавства АН УРСР (Herausgeber): Словник української мови. В 11 томах, Наукова думка, Київ 1970–1980 , Stichwort »іменник« (Onlineausgabe).